поминати —
помина́ти 1 дієслово недоконаного виду віддаючи шану, називати кого-, що-небудь; пригадувати; молитися за здоров'я живого або за упокій померлого помина́ти 2 дієслово недоконаного виду проходити або проїжджати повз кого-, що-небудь; минати; обходити
Орфографічний словник української мови
поминати —
Помина́ти. Обминати, не згадувати в розмові. Найкрасша і найрентовнійша часть Вашківців належить до обшару двірского. Поминаєм те, що найліпші лани, найкрасші сіножати — в руках паньских, бо се майже всюда на Буковині так веде ся (Б., 1907, 94, 1) // пол.
Українська літературна мова на Буковині
поминати —
1. (словом) згадувати; (колишнє) пригадувати; (душу) молитися за; (небіжчиків) справляти поминки по; 2. минати, обминати, виминати, (- кулю) не зачіпати; (чаркою) обходити; (деталі) випускати, пропускати; (докори) не зважати на, залишати без уваги <�поза увагою>, не враховувати.
Словник синонімів Караванського
поминати —
1. Згадувати померлого на заупокійному та на інших богослужіннях; 2. Робити поминки
Словник церковно-обрядової термінології
поминати —
I -аю, -аєш, недок., пом'янути, -ну, -неш, док., перех. і без додатка. 1》 Віддаючи шану, називати кого-, що-небудь. Не поминати лихом кого — а) не згадувати про когось погано; б) ввічлива форма прощання з ким-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поминати —
ПОМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОМ'ЯНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Віддаючи шану, називати, згадувати кого-, що-небудь.
Словник української мови у 20 томах
поминати —
Лучче годувати, як поминати. Мається на увазі, що хоч як не тяжко ростити дітей, але краще, ніж втратити їх.
Приповідки або українсько-народня філософія
поминати —
не помина́ти ли́хом (рідше лихи́м сло́вом) кого і без додатка.Згадуючи когось, не говорити про нього нічого поганого. — Жінко моя кохана! не поминай лихом мене, безщасного (Марко Вовчок); — Матір побачиш — кланяйся.
Фразеологічний словник української мови
поминати —
ЗГАДА́ТИ (відтворити, поновити в пам'яті що-небудь), ПРИГАДА́ТИ, НАГАДА́ТИ, ЗДУ́МАТИ, НАДУ́МАТИ, ПОПАМ'ЯТА́ТИ, СПОГАДА́ТИ розм., СПОМ'ЯНУ́ТИ розм., СПІМНУ́ТИ діал., ПРИПІМНУ́ТИ діал., НАМЕНУ́ТИ діал., ПОМ'ЯНУ́ТИ заст., ПРИПОМ'ЯНУ́ТИ рідко. — Недок.
Словник синонімів української мови
поминати —
ПОМИНА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПОМ’ЯНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка. 1. Віддаючи шану, називати кого-, що-небудь. Видаючи його [альманах] на спомин Котляревського...
Словник української мови в 11 томах