Значення в інших словниках
-
поруч —
по́руч 1 прийменник незмінювана словникова одиниця по́руч 2 прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
поруч —
ПОРУЧ – ПОРЯД Поруч. 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від когось, чогось; поблизу: іти поруч, стояти поруч, поставити хату поруч, працювати поруч. 2. (з ким-чим, кого, чого), прийм.
Літературне слововживання
-
поруч —
пр., поряд, побіч, обік, поблизу, з. обруч; (плече з плечем) пліч-о-пліч, плече-в-плече, попліч, опліч.
Словник синонімів Караванського
-
поруч —
див. нарукавник
Словник церковно-обрядової термінології
-
поруч —
1》 присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поряд. || Безпосередньо один коло одного. || у знач. присудк. сл. || перев. у сполуч. зі сл. бути, йти, виступати, перен. Разом, спільно. 2》 у знач. прийм., з оруд.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поруч —
ПО́РУЧ. 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поряд. Сів Павло біля столу, схилив голову на руки.
Словник української мови у 20 томах
-
поруч —
БЛИ́ЗЬКО (на невеликій відстані від кого-, чого-небудь), ПОБЛИЗУ́, ЗБЛИ́ЗЬКА рідше, ОСЬ-О́СЬ підсил. розм., ОТ-О́Т підсил. розм., ПО СУСІ́ДСТВУ, У (В) СУСІ́ДСТВІ рідше; НЕДАЛЕ́КО, НЕПОДАЛІ́К, НЕПОДАЛЕ́КУ розм. (при меншому ступені близькості).
Словник синонімів української мови
-
поруч —
По́руч кого, чого і з ким, з чим, прийм.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
поруч —
ПО́РУЧ. 1. присл. Дуже близько, на невеликій відстані від кого-, чого-небудь; поблизу, поряд. Сів Павло біля столу, схилив голову на руки.
Словник української мови в 11 томах
-
поруч —
Поруч нар. Рядомъ. Поруч себе сажав. Макс. В одній домовині із ним поховайте, да положіть, мати, поруч головами. Мет. 95.
Словник української мови Грінченка