прикидатися —
прикида́тися 1 дієслово недоконаного виду удавати що-небудь прикида́тися 2 дієслово недоконаного виду з'являтися — про рани, хворобу прикида́тися 3 дієслово недоконаного виду відчувати прихильність
Орфографічний словник української мови
прикидатися —
[приекиедатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а
Орфоепічний словник української мови
прикидатися —
I -аюся, -аєшся, недок., прикинутися, -нуся, -нешся, док. Навмисне створювати певне враження про свої дії, стан, ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін. з метою обману; удавати що-небудь. || Бути нещирим, говорити неправду. || ким, яким, рідко в кого.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прикидатися —
ПРИКИДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПРИКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. Навмисне створювати певне враження про свої дії, стан, ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін. з метою обману; удавати що-небудь. – Вона знає лиш кожного за ніс водити!...
Словник української мови у 20 томах
прикидатися —
УДАВА́ТИ (ВДАВА́ТИ) кого, якого (поводитися, триматися як хто-небудь, надавати собі якогось вигляду з певною метою), ПРИКИДА́ТИСЯ ким, яким, ВИДАВА́ТИ із сл. себе, за кого, ПІДРОБЛЯ́ТИСЯ (ПІДРО́БЛЮВАТИСЯ) під кого, КО́РЧИТИ перев. із сл. з себе, розм.
Словник синонімів української мови
прикидатися —
ПРИКИДА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок., ПРИКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. Навмисне створювати певне враження про свої дії, стан, ставлення до кого-, чого-небудь і т. ін. з метою обману; удавати що-небудь. — Вона знає лиш кожного за ніс водити!...
Словник української мови в 11 томах