Значення в інших словниках
-
провадити —
прова́дити дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
провадити —
Прова́дити. Вести. Двірник повинен провадити книгу касову, в якій має бути записаний кождий гріш, який приходить або видає ся громаді (См.-Стоцький, Громада, 9) // порівн. пол. przewodzić — керувати.
Українська літературна мова на Буковині
-
провадити —
див. проводити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
провадити —
ПРОВА́ДИТИ див. прово́дити.
Словник української мови у 20 томах
-
провадити —
прова́дити 1. допомагати або примушувати йти; вести (ст): Була приємно вражена, коли побачила Олюньку, яка провадила старшу пані Гунькову попід руки до церкви (Авторка)...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
провадити —
гна́ти (прова́дити) / погна́ти (прове́сти) химе́ри. Говорити нісенітниці, дурниці. — Такі слова і кожна темна баба, і кожен злий чоловік скаже, а тобі, чоловікові письменному...
Фразеологічний словник української мови
-
провадити —
АКОМПАНУВА́ТИ (грати на одному або кількох музичних інструментах, супроводжуючи спів або сольне виконання інструменталіста), СУПРОВО́ДЖУВАТИ, ПРИГРАВА́ТИ, ПРОВА́ДИТИ рідко. Партнер акомпанує йому на старому розбитому роялі (П.
Словник синонімів української мови
-
провадити —
Прова́дити, -ва́джу, -ва́диш; -ва́дь, -ва́дьте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
провадити —
ПРОВА́ДИТИ див. прово́дити.
Словник української мови в 11 томах
-
провадити —
Провадити, -джу, -диш гл. 1) Вести, везти. О. 1862. IX. 110. А куди Бог провадить? Св. Л. 8. — життя. Вести жизнь. Життя провадить собаче. Ном. № 2114. 2) Дѣлать. Провадили ми наше діло в благодатній тихості. К. ХП. 10. 31. Доставлять.
Словник української мови Грінченка