Значення в інших словниках
-
просвітлілий —
просвітлі́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
просвітлілий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до просвітліти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
просвітлілий —
ПРОСВІТЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до просвітлі́ти. Вона встала, зняла з просвітлілого вікна затемнення (Ю. Яновський); Марко замріяно дивиться в просвітлілу калюжу (К. Гриб); Схопилась [Оля], долонями витерла очі, дивилась на нього.
Словник української мови у 20 томах
-
просвітлілий —
РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)...
Словник синонімів української мови
-
просвітлілий —
ПРОСВІТЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до просвітлі́ти. Вона встала, зняла з просвітлілого вікна затемнення (Ю. Янов., II, 1954, 71); Схопилась [Оля], долонями витерла очі, дивилась на нього. Втомлена, просвітліла, голубила його поглядом (Дор.
Словник української мови в 11 томах