підвіс —
підві́с іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
підвіс —
-у, ч. 1》 Пристрій для підвішування, прикріплювання чого-небудь. 2》 Те, що підвішують.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підвіс —
ПІДВІ́С, у, ч. 1. Пристрій для підвішування, прикріплювання чого-небудь. На возі на поперечній дошці сидів старий Жменяк, а на задньому сидінні, прикріпленому до полудрабків залізними підвісами, сиділа його дружина Варка (М. Томчаній).
Словник української мови у 20 томах
підвіс —
ПІДВІ́С, у, ч. 1. Пристрій для підвішування, прикріплювання чого-небудь. На возі на поперечній дошці сидів старий Жлиняк, а на задньому сидінні, прикріпленому до полудрабків залізними підвісами, сиділа його дружина Варка (Томч., Жменяки, 1964, 27).
Словник української мови в 11 томах