радий —
рідше рад, -а, -е. 1》 Сповнений радості, задоволення з якогось приводу. || Який виражає радість, задоволення. || кому, чому. Який з радістю зустрічає, приймає кого-небудь, радіє з приводу чогось і т. ін. || у сполуч. із запереч. част. не.
Великий тлумачний словник сучасної мови
радий —
РА́ДИЙ, рідше РАД, а, е. 1. Сповнений радості, задоволення з якогось приводу. Вертає він назад у Ліски, радий та веселий, що хоч здалека побачив [дівчину] (Панас Мирний); Я такий радий, такий щасливий, що ви всі здорові (М.
Словник української мови у 20 томах
радий —
Ради́й, -да, -де з чого і чому
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
радий —
РА́ДИЙ, рідше РАД, а, е. 1. Сповнений радості, задоволення з якогось приводу. Вертає він назад у Ліски, радий та веселий, що хоч здалека побачив [дівчину] (Мирний, І, 1949, 169); Я такий радий, такий щасливий, що ви всі здорові (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах