Значення в інших словниках
-
реманент —
ремане́нт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
реманент —
У. Сільськогосподарський інвентар – плуги, борони, сівалки тощо.
Літературне слововживання
-
реманент —
сов. інвентар; див. СПОРЯДЖЕННЯ, ЗНАРЯДДЯ.
Словник синонімів Караванського
-
реманент —
-у, ч. 1》 перев. с. г. Сукупність предметів, необхідних для якої-небудь галузі діяльності; інвентар. Живий реманент — робоча, молочна та м'ясна худоба. 2》 рідко. Список якого-небудь майна.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
реманент —
РЕМАНЕ́НТ, у, ч. 1. перев. с. г. Сукупність предметів, необхідних для якої-небудь галузі діяльності; інвентар. В саду стояла присадкувата комора, схожа на печерицю, де переховувались заступи, граблі, пилки, апарати для розбризкування отрути...
Словник української мови у 20 томах
-
реманент —
ІНВЕНТА́Р (сукупність предметів, необхідних для якоїсь галузі діяльності); РЕМАНЕ́НТ (у сільському господарстві). — Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. — За реманентом діло не стане, тільки вугілля малувато (Григір Тютюнник)
Словник синонімів української мови
-
реманент —
Ремане́нт, -ту, -тові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
реманент —
РЕМАНЕ́НТ, у, ч. 1. перев. с. г. Сукупність предметів, необхідних для якої-небудь галузі діяльності; інвентар. В саду стояла присадкувата комора, схожа на печерицю, де переховувались заступи, граблі, пилки...
Словник української мови в 11 томах