Значення в інших словниках
-
розбитий —
розби́тий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
розбитий —
(глек) побитий; (човен) потрощений; (чобіт) рваний; (- армію) розгромлений, переможений; (- ходу) нетвердий; (горем) пригнічений; (- тіло) безсилий, кволий; (голос) хрипкий, тремтливий; (шлях) вибитий, вибоїстий; (- долю) занапащений, знівечений...
Словник синонімів Караванського
-
розбитий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбити 1-11), 15). || розбито, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Розколотий на шматки, потрісканий, побитий. 3》 у знач. прикм. Дуже поношений, рваний (про взуття). 4》 у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розбитий —
РОЗБИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розби́ти 1–11, 15. В моєму номері була розбита шибка в вікні, а через неї дув вітер (І. Нечуй-Левицький); Розгойдане море по всьому узбережжі викидало на пісок рештки розбитих під час шторму рибальських суденець (О.
Словник української мови у 20 томах
-
розбитий —
ко́ло розби́того кори́та, зі сл. зоста́тися, залиши́тися і т. ін. Без того, на що розраховував, на що сподівався; ні з чим. — Ну, тоді хай вона одбиває в тебе Павла, хай тішиться, а ти .. зостанешся, коло розбитого корита,— з серцем кинула Соломія (В.
Фразеологічний словник української мови
-
розбитий —
КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
розбитий —
РОЗБИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розби́ти 1-11, 15. В моєму номері була розбита шибка в вікні, а через неї дув вітер (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах