Значення в інших словниках
-
розгалуження —
розгалу́ження іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
розгалуження —
Розгілка, розгілля, відгалуження; (шляху) розвилка, розсоха, пор. РОЗТІК; (мистецтва) П. галузь, напрям.
Словник синонімів Караванського
-
розгалуження —
-я, с. 1》 Дія за знач. розгалузити і розгалузитися 1-3). 2》 Те саме, що відгалуження 2), 3). 3》 Напрям, галузь чого-небудь (науки, виробництва, мистецтва і т. ін.). 4》 Залізнична розвилка. 5》 У програмуванні – вибір у програмі однієї з декількох послідовностей команд.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розгалуження —
РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розгалу́зити і розгалу́зитися 1–3. Професор Трембовський мав чотири асистенти – відповідно до розгалуження науково-практичної роботи (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
розгалуження —
ВІДГАЛУ́ЖЕННЯ (бокова гілка рослини чи її кореня), РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, ВІДРО́СТОК рідше; ВІДНО́ГА розм. (перев. стовбура дерева). Коренева система..
Словник синонімів української мови
-
розгалуження —
Розгалу́ження, -ння, -нню; -лу́ження, -лу́жень і -женнів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розгалуження —
РОЗГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розгалу́зити і розгалу́зитися 1-3. Професор Трембовський мав чотири асистенти — відповідно до розгалуження науково-практичної роботи (Смолич, Прекр. катастр.
Словник української мови в 11 томах