Значення в інших словниках
-
розкішний —
(про одяг) чудовий, пишний, багатий.
Словник синонімів Полюги
-
розкішний —
розкі́шний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
розкішний —
(край) багатий, щедрий; (чай) смаковитий; (обід) марнотратний, дорогий, п. царський; (- життя) комфортний, безтурботний; (палац) шикарний; (сон) чудовий; (дуб) буйний; (волос) пишний; (- сонце) яскравий, сліпучий; пр. РОЗКІШНО, (жити) на всю губу, на широку ногу, на панській стопі, паном діло.
Словник синонімів Караванського
-
розкішний —
[роузк’ішнией і роуск’ішнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
розкішний —
-а, -е. 1》 Який відзначається розкішшю (у 1 знач.), багатством оздоблення, коштовністю і т. ін. || Просторий, зручний для проживання. || Добре обладнаний, багато укомплектований. || Дуже смачний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розкішний —
РОЗКІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який відзначається розкішшю (у 1 знач.), багатством оздоблення, коштовністю і т. ін. Із стелі звисає розкішна важка люстра (О. Донченко); Пан лейтенант фон Бюлов одкидається на спинку розкішного крісла (П.
Словник української мови у 20 томах
-
розкішний —
БАГА́ТИЙ (який відзначається великою кількістю чого-небудь), РОЗКІ́ШНИЙ підсил.; ЩЕ́ДРИЙ підсил. (який надходить у великій кількості); ПИ́ШНИЙ (про край, місцевість); ЛУКУ́ЛЛІВСЬКИЙ книжн. (про обід, бенкет).
Словник синонімів української мови
-
розкішний —
Розкі́шний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розкішний —
РОЗКІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який відзначається розкішшю (у 1 знач.), багатством оздоблення, коштовністю і т. ін. Із стелі звисає розкішна важка люстра (Донч., Вибр.
Словник української мови в 11 томах