Значення в інших словниках
-
розтроюджувати —
розтрою́джувати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
розтроюджувати —
-ую, -уєш, недок., розтроюдити, -джу, -диш, док., перех., розм. Те саме, що роз'ятрювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розтроюджувати —
РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРОЮ́ДИТИ, джу, диш, док., що, розм. Те саме, що роз'я́трювати. Пустіть мене до себе. Поможіть мені востаннє розтроюдить рану, побачити Дніпро, води востаннє у пригірщ із криниці зачерпнуть (В. Стус).
Словник української мови у 20 томах
-
розтроюджувати —
я́три́ти (роз’я́трювати, розтрою́джувати, розвору́шувати і т. ін.) / роз’я́три́ти (розтрою́дити, розворуши́ти і т. ін.) (незаго́йну (да́вню)) ра́ну (в се́рці (в душі́)) кого, чию, рідше кому.
Фразеологічний словник української мови
-
розтроюджувати —
Я́ТРИ́ТИ (спричиняти чим-небудь запалення, біль, подразнення в рані, хворому місці тощо), РОЗ'Я́ТРЮВАТИ, РОЗРА́НЮВАТИ рідше, ВЕРЕДИ́ТИ, РОЗВЕРЕ́ДЖУВАТИ розм., ТРОЮ́ДИТИ розм., РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ розм. — Док.
Словник синонімів української мови
-
розтроюджувати —
Розтрою́джувати, -джую, -джуєш; розтрою́дити, -ю́джу, -ю́диш; розтрою́дь, -ю́дьте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розтроюджувати —
РОЗТРОЮ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРОЮ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що роз’я́трювати.
Словник української мови в 11 томах