Значення в інших словниках
-
розходжуватися —
розхо́джуватися дієслово недоконаного виду походжати; починати вередувати рідко
Орфографічний словник української мови
-
розходжуватися —
-уюся, -уєшся, недок., розм., рідко. 1》 Те саме, що розходжувати 3). 2》 перен. Починати вередувати, капризувати. || Починати посилюватися, дужчати (про вітер).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розходжуватися —
РОЗХО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм., рідко. 1. Те саме, що розхо́джувати 3. Індіанка .. розходжується по хаті і розглядає, усміхаючись, свою статую (Леся Українка). 2. перен. Починати вередувати, капризувати; // Посилюватися, дужчати (про вітер).
Словник української мови у 20 томах
-
розходжуватися —
ПОСИ́ЛЮВАТИСЯ (про явище природи), ДУ́ЖЧАТИ, РОЗБИРА́ТИСЯ розм.; РОЗХО́ДЖУВАТИСЯ (РОЗХО́ДИТИСЯ) (про вітер, дощ); РЯСНІ́ТИ розм. (про дощ); МІЦНІ́ТИ, КРІ́ПНУТИ розм. (перев. про мороз). — Док.
Словник синонімів української мови
-
розходжуватися —
Розхо́джуватися, -джуюся, -джуєшся
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розходжуватися —
РОЗХО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., розм., рідко, 1. Те саме, що розхо́джувати 3. Індіанка.. розходжується по хаті і розглядає, усміхаючись, свою статую (Л. Укр., III, 1952, 54). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах