Значення в інших словниках
-
садити —
садити (18)<�Спол. sadzić — перти, гнати, бігти; [MО,VI]
Словник з творів Івана Франка
-
садити —
сади́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
садити —
(сад) саджати, садовити; (на царство) коронувати; (гроші) ЖМ. тратити; (гопака) різати, витинати, ТЯТИ, утинати; (- бігуна) мчати, шпарко бігти; (кулаками) бити; (у двері) стукати; (- дим) валити; (кулю за кулею) слати, посилати, пускати; (з гармат) стріляти; (чортами) ІД. сов. вивергати прокльони.
Словник синонімів Караванського
-
садити —
саджу, садиш, недок., перех. 1》 Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. 2》 ким, за кого, на що, розм. Те саме, що саджати 2). Садити на престол.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
садити —
САДИ́ТИ, саджу́, са́диш, недок., що. 1. Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. Любо вітами старими Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили (П.
Словник української мови у 20 томах
-
садити —
саджа́ти (сади́ти) / посади́ти (посадови́ти) на стіл кого, іст. Надавати комусь князівську владу (в Давній Русі). Володимира Мономаха посадили на стіл у Києві під час народного повстання 1113 р. (З газети); // Наділяти кого-небудь владою. А запорожці ..
Фразеологічний словник української мови
-
садити —
БИ́ТИ по чому, об що, у що і без додатка (стукаючи, робити удари по чому-небудь, об що-небудь), ГАМСЕ́ЛИТИ підсил. розм., ГАТИ́ТИ підсил. розм., ГЕ́ПАТИ підсил. розм., ГИЛИ́ТИ підсил. розм., ГРІ́ТИ по чому, об що, у що, підсил. розм., ДУБА́СИТИ підсил.
Словник синонімів української мови
-
садити —
Сади́ти, саджу́, са́диш, -дять; са́дячи
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
садити —
САДИ́ТИ, саджу́, са́диш, недок., перех. 1. Закопувати в землю коріння саджанців, бульби, цибулини, насіння тощо для їх вирощування. Любо вітами старими Груші хату вкрили, Що діди й баби на спомин Унукам садили (П. Куліш, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
садити —
Сади́ти, -джу́, -диш гл. Сидить. Наша Маруся садила капусту. Мет. 216. 2) Насаживать, помѣщать. Латку на латці сажу, шаг на горілку держу. Ном. № 11719. 3) — гайдука. Танцовать гайдука, трепака. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. Котл. Кн.
Словник української мови Грінченка