Значення в інших словниках
-
Самохвал —
Самохва́л прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
-
самохвал —
-а, ч. Той, хто сам себе вихваляє; хвалько.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самохвал —
САМОХВА́Л, а, ч. Той, хто сам себе вихваляє; хвалько. А Півники-самохвали І собі пристали, Як горохом обсипають, Сміються, гукають (Л. Глібов).
Словник української мови у 20 томах
-
самохвал —
ХВАЛЬКО́ розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь), ХВАСТУ́Н підсил. розм., ХВАСТ підсил. розм., ВИХВАЛЯ́КА підсил. розм.; САМОХВА́Л, САМОХВА́ЛЕЦЬ (той, хто хвалить себе); ФАНФАРО́Н розм. (хвалькуватий базіка).
Словник синонімів української мови
-
самохвал —
САМОХВА́Л, а, ч. Той, хто сам себе вихваляє; хвалько. А Півники-самохвали І собі пристали, Як горохом обсипають, Сміються, гукають(Гл., Байки.., 1959, 216).
Словник української мови в 11 томах