Значення в інших словниках
-
скоряти —
скоря́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
скоряти —
ПІДКОРЯТИ; (серця) здобувати, зачаровувати.
Словник синонімів Караванського
-
скоряти —
-яю, -яєш, недок., скорити, скорю, скориш, док., перех. 1》 Насильно встановлювати свою владу, завойовувати (країну, місто і т. ін.); підкоряти. || Змушувати коритися. 2》 перен. Повністю оволодівати чим-небудь, робити придатним для використання; освоювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скоряти —
СКОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКОРИ́ТИ, скорю́, ско́риш, док., кого, що. 1. Насильно встановлювати свою владу, завойовувати (країну, місто і т. ін.); підкоряти.
Словник української мови у 20 томах
-
скоряти —
ЗАГА́РБАТИ (насильно захопити чужу територію, поневолити інші народи), ЗАХОПИ́ТИ, ПІДКОРИ́ТИ, ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ЗАЖЕ́РТИ підсил. розм., ЗАГРАБА́СТАТИ підсил. розм.; ЗАВОЮВА́ТИ, ПОЛОНИ́ТИ, ЗВОЮВА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
скоряти —
СКОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКОРИ́ТИ, скорю́, ско́риш, док., перех. 1. Насильно встановлювати свою владу, завойовувати (країну, місто і т. ін.); підкоряти.
Словник української мови в 11 томах