Значення в інших словниках
-
слабохарактерний —
слабохара́ктерний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
слабохарактерний —
-а, -е. Позбавлений сильної волі, твердого характеру.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
слабохарактерний —
див. безхарактерний
Словник чужослів Павло Штепа
-
слабохарактерний —
СЛАБОХАРА́КТЕРНИЙ, а, е. Позбавлений сильної волі, твердого характеру. Горпина Іванівна .. на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Ю. Збанацький); – Цей мій брат, Наум, – сказав дід. – Лісникує, як і твій Матвій. Та хіба йому лісникувати?...
Словник української мови у 20 томах
-
слабохарактерний —
ЛЕГКОДУ́ХИЙ (позбавлений сили волі), СЛАБОДУ́ХИЙ, СЛАБКОДУ́ХИЙ, СЛАБОХАРА́КТЕРНИЙ, БЕЗВО́ЛЬНИЙ (БЕЗВІ́ЛЬНИЙ) (не здатний самостійно щось зробити, вирішити). (Кіндрат Іванович:) Оці образовані люди, то вони якісь легкодухі, нетерплячі (М.
Словник синонімів української мови
-
слабохарактерний —
СЛАБОХАРА́КТЕРНИЙ, а, е. Позбавлений сильної волі, твердого характеру. Горпина Іванівна.. на всі боки чистила слабохарактерного чоловіка (Збан., Перед-жнив’я, 1955, 328).
Словник української мови в 11 томах