Значення в інших словниках
-
сполохувати —
споло́хувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
сполохувати —
Лякати, страхати; (сон) П. порушувати, переривати.
Словник синонімів Караванського
-
сполохувати —
-ую, -уєш, недок., сполохати, -аю, -аєш і сполошити, -лошу, -лошиш, док., перех. 1》 Викликати страх, переляк, тривогу, вселяти занепокоєння. || Лякаючи, примушувати насторожуватися, знімати метушню або й зовсім залишати своє місце (перев.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сполохувати —
СПОЛО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПОЛО́ХАТИ, аю, аєш і СПОЛОШИ́ТИ, лошу́, ло́шиш, док., кого, що. 1. Викликати страх, переляк, тривогу, вселяти занепокоєння. – Нащо ти її так сполохав? Вона тепер подума, що вже зовсім вмира, коли привели панотця? (Г.
Словник української мови у 20 томах
-
сполохувати —
ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИ розм. рідше, СПУ́ДЖУВАТИ діал., ЖАХА́ТИ підсил. — Док.
Словник синонімів української мови
-
сполохувати —
СПОЛО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., СПОЛО́ХАТИ, аю, аєш і СПОЛОШИ́ТИ, лошу́, ло́шиш, док., перех. 1. Викликати страх, переляк, тривогу, вселяти занепокоєння. — Нащо ти її так сполохав? Вона тепер подума, що вже зовсім вмира, коли привели панотця? (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах