співпрацювати —
співпрацюва́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
співпрацювати —
Співробітничати; (з ворогом) коляборувати; п-к -ЮЮЧИЙ, що співпрацює, залучений до співпраці, співробітник, неґ. коляборант, о. у співпраці.
Словник синонімів Караванського
співпрацювати —
-юю, -юєш, недок. Займатися якою-небудь діяльністю, працювати разом із кимсь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
співпрацювати —
СПІВПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися якою-небудь діяльністю, працювати разом із кимсь. – Якби були підозріння, що я співпрацюю з поліцією, що ви... ви особисто, слухайте, подумали б про мене? (Ірина Вільде).
Словник української мови у 20 томах
співпрацювати —
СПІВПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися якою-небудь діяльністю, працювати разом із кимсь. — Якби були підозріння, що я співпрацюю з поліцією, що ви… ви особисто, слухайте, подумали б про мене? (Вільде, Сестри.., 1958, 284).
Словник української мови в 11 томах