Значення в інших словниках
-
супряжич —
супря́жич іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
супряжич —
СУПРЯ́ЖИЧ, а, ч. Один із господарів, які об'єдналися в супрягу. Улас знайшов супряжичів, спрягався з ними й орав клапоть поля наспіл у сусіда (І. Нечуй-Левицький); * Образно. – Поміняймось серцями, станьмо вічними супряжичами в супрязі душ..! (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
-
супряжич —
-а, ч. Один із господарів, які об'єдналися в супрягу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
супряжич —
СУПРЯ́ЖИЧ, а, ч. Один із господарів, які об’єдналися в супрягу. Улас знайшов супряжичів, спрягався з ними й орав клапоть поля наспіл у сусіда (Н.-Лев., III, 1956, 355); *Образно. — Поміняймось серцями, станьмо вічними супряжичами в супрязі душ..! (Н.-Лев., IV, 1956, 234).
Словник української мови в 11 томах
-
супряжич —
Супряжич, -ча м. = супружник. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка