Значення в інших словниках
-
суятитися —
Побиватися, клопотатися, непокоїтися [I] — суятитися (286) — поратися [MО,V]
Словник з творів Івана Франка
-
суятитися —
суяти́тися дієслово недоконаного виду турбуватися діал.
Орфографічний словник української мови
-
суятитися —
СУЯТИ́ТИСЯ, ячу́ся, яти́шся, недок., діал. Турбуватися, непокоїтися; мучитися. День за днем збігав, тиждень за тижнем минав. Василь все ходив, все думав. Суятився, бідолаха, гризся сам в собі, – не знав, на яку ступити і що почати (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
суятитися —
-ячуся, -ятишся, недок., зах. Турбуватися, непокоїтися; мучитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
суятитися —
ТУРБУВА́ТИСЯ за кого-що, про кого-що, ким, чим, за ким-чим (виявляти увагу до чиїхось потреб), ПІКЛУВА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ким, чим, ДБА́ТИ про кого-що, за кого-що, КЛОПОТА́ТИСЯ про кого-що, за кого-що, ОПІКА́ТИ (ОПІ́КУВАТИ) кого...
Словник синонімів української мови
-
суятитися —
СУЯТИ́ТИСЯ, ячу́ся, яти́шся, недок., діал. Турбуватися, непокоїтися; мучитися. День за днем збігав, тиждень за тижнем минав. Василь все ходив, все думав. Суятився, бідолаха, гризся сам в собі, — не знав, на яку ступити і що почати (Фр., І, 1955, 131).
Словник української мови в 11 томах
-
суятитися —
Суяти́тися, ячуся, -тишся гл. Безпокоиться, хлопотать, изнуряться, существовать въ жалостномъ положеніи. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка