Значення в інших словниках
-
тліти —
тлі́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
тліти —
Розкладатися, гнити, (- вогонь) ЖЕВРІТИ, ледве горіти, (- життя в комусь) тепліти, п. тремтіти; (душею, серцем) ІД. страждати, боліти, потерпати, сов. переживати; (все життя) животіти, скніти.
Словник синонімів Караванського
-
тліти —
Гнити, вигнивати, вигнити, вигнисти, повигнивати, догнивати, догнити, подогнивати, загнивати, загнити, загнисти, позагнивати, зігнивати, зігнити, позігнивати, надгнивати, надгнити, надгнисти, понадгнивати, перегнивати, перегнити, перегнисти...
Словник чужослів Павло Штепа
-
тліти —
ТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування. – Вона з першої години мене не злюбила.
Словник української мови у 20 томах
-
тліти —
-ію, -ієш, недок. 1》 тільки 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування. || Розкладатися, гнити. 2》 Повільно, без полум'я горіти. || Догоряти. || Ледве горіти, зберігаючи жар; жевріти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тліти —
се́рце ни́є (млі́є, тлі́є і т. ін.); душа́ ни́є (млі́є, тлі́є і т. ін.) чиє (чия), у кого і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає. “Господи! Де ж се вона ділася!..
Фразеологічний словник української мови
-
тліти —
ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів), ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ (ЗОГНИВА́ТИ рідше), РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИ рідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). — Док.
Словник синонімів української мови
-
тліти —
Тлі́ти, тлі́ю, тлі́єш, тлі́є
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тліти —
ТЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. 1. тільки 3 ос. Руйнуватися, розпадатися від часу, від довгого вжитку, псування. — Вона з першої години мене не злюбила.
Словник української мови в 11 томах
-
тліти —
Тліти, тлію, -єш гл. 1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Шевч. Тлів він серцем, глядючи на мене. Г. Барв. 90. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію. Вас. 213. 3) Тлѣть, гнить.
Словник української мови Грінченка