товктися —
товкти́ся дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
товктися —
Битися; (по хаті) метушитися, крутитися, вертітися, поратися де; (без діла) огинатися; (по судах) тягатися; (на місці) топтатися, ТУПЦЮВАТИ.
Словник синонімів Караванського
товктися —
[тоўктис'а] тоуўчус'а, -ўчес':а, -ўчец':а, -ўчеимос'а, -ўчеитес'а, тоуўчуц':а; мин. тоўкс'а, -клас'а; нак. -ўчис'а, тоуўч'іц':а
Орфоепічний словник української мови
товктися —
ТОВКТИ́СЯ, чу́ся, че́шся, недок. 1. Битися чим-небудь з ким-небудь. Тут їх чиновники тузились, Як півні за гребні возились; Товклись кулаччям по зубах (І. Котляревський); Пархоме, в щасті не брикай!..
Словник української мови у 20 томах
товктися —
товкти́ся 1. → товкти собою : Він товкся по вічах по цілій Східній Галичині (Шухевич); Думає, як світ перевернувся, то можна жити з дня на день і товктися по цілому місті (Нижанківський)...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
товктися —
Товчеться, як Марко по пеклі. Про непосидющого, який не може всидіти на одному місці.
Приповідки або українсько-народня філософія
товктися —
-чуся, -чешся, недок. 1》 Битися чим-небудь з ким-небудь. || Битися об щось. || Швидко, посилено битися (про серце). 2》 Вертітися, соватися на невеликому просторі; лежачи або сидячи, часто змінювати положення тіла.
Великий тлумачний словник сучасної мови
товктися —
товкти́ся як у сту́пі. Дуже багато, виснажливо, інтенсивно працювати. Цілісінький день як у ступі товчешся, та ще й виспатись не дають! (Остап Вишня). топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на (одно́му) мі́сці.
Фразеологічний словник української мови
товктися —
БИ́ТИСЯ (торкатися чого-небудь, стикатися з чимось тощо, налітаючи з розгону, опускаючись із силою і т. ін.); УДАРЯ́ТИСЯ (ВДАРЯ́ТИСЯ), УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) у що, об що (підкреслюється роздільність дії); СТУ́КАТИСЯ (перев. зі стуком); ТОВКТИ́СЯ розм.
Словник синонімів української мови
товктися —
ТОВКТИ́СЯ, чу́ся, че́шся, недок. 1. Битися чим-небудь з ким-небудь. Тут їх чиновники тузились, Як півні за гребні возились; Товклись кулаччям по зубах (Котл., І, 1952, 279); Пархоме, в щасті не брикай!..
Словник української мови в 11 томах
товктися —
Товктися, -вчуся, -чешся гл. 1) Толочься, толкаться, слоняться. Товчеться, як Марко по пеклу. Стор. Товчеться по хаті, як курка з первим яйцем. Харьк. г. 2) Тузить другъ друга. Біда навкулачки, товчеться. Ном. № 2169.
Словник української мови Грінченка