Значення в інших словниках
-
тулитися —
тули́тися дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
тулитися —
Тиснутися і п. ф. від ТУЛИТИ; (до кого) липнути; (тісно) купчитися, збиватися, громадитися; (де, щоб жити) притикатися, знаходити притулок, тинятися по товаришах.
Словник синонімів Караванського
-
тулитися —
[тулитиес'а] -л'ус'а, тулиес':а, тулиец':а, тул'ац':а; нак. -лис'а, -л'іц':а
Орфоепічний словник української мови
-
тулитися —
ТУЛИ́ТИСЯ, тулю́ся, ту́лишся, недок. 1. Притискатися до кого-, чого-небудь або пригортатися до когось. Доря все тісніше туливсь до колін [матері], ховаючи стрижену голову в чорній спідниці (М.
Словник української мови у 20 томах
-
тулитися —
тулюся, тулишся, недок. 1》 Притискатися до кого-, чого-небудь або пригортатися до когось. || перен. Підтримувати дружні стосунки з кимось. 2》 Міститися одне біля одного, близько до чогось. 3》 Стояти, сидіти в тісноті або в малопомітному місці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тулитися —
ПРИТУЛИ́ТИСЯ (стати, сісти, лягти, обпираючись об когось, щось або схиляючись до когось, чогось), ПРИГОРНУ́ТИСЯ, ПРИСУ́НУТИСЯ, ПРИТИ́СНУТИСЯ, ПРИНИ́КНУТИ, ПРИПА́СТИ, ПРИЛЯГТИ́, ПРИКЛА́СТИСЯ, ПРИЛОЖИ́ТИСЯ розм., ПІДГОРНУ́ТИСЯ розм., ПРИТКНУ́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
тулитися —
ТУЛИ́ТИСЯ, тулю́ся, ту́лишся, недок. 1. Притискатися до кого-, чого-небудь або пригортатися до когось. Доря все тісніше туливсь до колін [матері], ховаючи стрижену голову в чорній спідниці (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
тулитися —
Тули́тися, -лю́ся, -лишся гл. Жаться, прижиматься, льнуть. Переполохані панянки тулились по кутках. Стор. МПр. 82. Оце тобі, горобчику, так не вчись, до чужої голубоньки не тулись. Гліб. Жене тебе неволя з України, із рідним словом тулишся мов злодій. К. ХП. 73.
Словник української мови Грінченка