Значення в інших словниках
-
удова —
удова́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири удови́
Орфографічний словник української мови
-
Удова —
Удова («діти удови») – одна з метафоричних назв братства масонів. Походить від визначення Майстра Хірама з 1 Книги Царств: «...син однієї удови з коліна Нефалімового...».
Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
-
удова —
УДОВА́ див. вдова́.
Словник української мови у 20 томах
-
удова —
удовбаний, удовбати, удовбатися, удовбування, удовбувати, удовбуватися, удовенко, удовець, удовж, удовжки, удовий, удовин, удовиний, удовицький, удовиця, удовиченко, удовичий, удовичин, удовичка, удовиччин, удовівна, удовіти див. вдова, вдовбати і т. д.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
удова —
Удова́, -ви́; удо́ви, уді́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
удова —
УДОВА, УДОВБАТИ, УДОВБАТИСЯ, УДО́ВБУВАННЯ, УДОВБУВАТИ, УДОВБУВАТИСЯ, УДОВЕНКО, УДОВЕ́ЦЬ, УДОВЖ, УДОВЖКИ, УДОВИЙ, УДОВИН, УДОВИ́НИЙ, УДОВИ́ЦЯ, УДОВИ́ЦЬКИЙ, УДОВИЧЕ́НКО, УДОВИ́ЧИЙ, УДОВИ́ЧКА, УДОВІ́ВНА, УДОВІТИ див. вдова, вдовбати і т. д.
Словник української мови в 11 томах
-
удова —
Удова, -ви ж. Вдова. Борщ без каші вдовець, а каша без борщу вдова. Ном. № 12319.
Словник української мови Грінченка