Значення в інших словниках улещувати — уле́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови улещувати — (кого) УЛАСКАВЛЮВАТИ, задобрювати, с. годити як болячці кому, (хвальбою) ЛЕСТИТИ кому, о. мастити словами. Словник синонімів Караванського улещувати — УЛЕ́ЩУВАТИ (ВЛЕ́ЩУВАТИ), ую, уєш і УЛЕЩА́ТИ (ВЛЕЩА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УЛЕСТИ́ТИ (ВЛЕСТИ́ТИ), улещу́, улести́ш, док., кого. Лестощами, обіцянками, умовлянням схиляти до чого-небудь, примушувати згодитися на щось. Словник української мови у 20 томах улещувати — (влещувати), -ую, -уєш і улещати (влещати), -аю, -аєш, недок., улестити (влестити), улещу, улестиш, док., перех. Лестощами, обіцянками, умовлянням схиляти до чого-небудь, примушувати згодитися на щось. Великий тлумачний словник сучасної мови улещувати — ЛЕСТИ́ТИ кому й без додатка (нещиро вихваляти кого-, що-небудь), ОБЛЕ́ЩУВАТИ перех., УЛЕ́ЩУВАТИ (ВЛЕ́ЩУВАТИ) перех., УЛЕЩА́ТИ (ВЛЕЩА́ТИ) перех., ПІДЛЕ́ЩУВАТИ перех., ПІДЛЕЩА́ТИ перех. Словник синонімів української мови улещувати — УЛЕ́ЩУВАТИ (ВЛЕ́ЩУВАТИ), ую, уєш і УЛЕЩА́ТИ (ВЛЕЩА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УЛЕСТИ́ТИ (ВЛЕСТИ́ТИ), улещу́, улести́ш, док., перех. Лестощами, обіцянками, умовлянням схиляти до чого-небудь, примушувати згодитися на щось. Словник української мови в 11 томах