уїдливий —
УЇ́ДЛИВИЙ див. в'ї́дливий.
Словник української мови у 20 томах
уїдливий —
В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ) (який любить вразити словом, дошкулити докором, насмішкою; який виражає образу), УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ), КОЛЮ́ЧИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, З'Ї́ДЛИВИЙ діал.
Словник синонімів української мови
уїдливий —
Уї́дливий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
уїдливий —
Уїдливий, -а, -е Назойливый, неотвязный. Таке в'їдливе, що візьми та прямо й наплюй йому серед лоба. Ном. № 2736. Ше будь в'їдливий, як та оса. Ном. Ну та й прокляті оці гуси, які вони в'їдливі: не вспів прогнать, уже знов лізуть. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка