фотографія —
ФОТОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Спосіб одержання зображення кого-, чого-небудь на світлочутливому матеріалі за допомогою фотографічного апарата. За два тижні по тому запрохав я ще одного аматора фотографії, поклав на бричку апарат і гайда до гуцулії в гостину (М.
Словник української мови у 20 томах
фотографія —
-ї, ж. 1》 Спосіб одержання зображення кого-, чого-небудь на світлочутливому матеріалі за допомогою спеціального оптичного апарата. 2》 Зображення, відбиток, одержаний таким способом; знімок, фотокартка. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
фотографія —
фотогра́фія (від фото... і ...графія) 1. Спосіб одержання зображень об’єктів на спеціальних світлочутливих матеріалах. 2. Знімок (зображення) на таких матеріалах. 3. Майстерня, де виробляють такі знімки.
Словник іншомовних слів Мельничука
фотографія —
Одержання тривких зображень (кольорових та чорно-білих) на поверхнях, вкритих фотоемульсією (світлочутливою) головним чином за допомогою фотоапарата з використанням фотохіміч. процесів; різновидом ф. є відеографія. Датою народження...
Універсальний словник-енциклопедія
фотографія —
ФОТОГРА́ФІЯ (фотографічний знімок), СВІТЛИ́НА, ФОТОЗНІ́МОК, ЗНІ́МОК, ФОТОКА́РТКА, ФОТОКА́РТОЧКА розм., КА́РТКА розм., КА́РТОЧКА розм., ФО́ТО розм., ВІДБИ́ТОК (виготовлений з негатива); ФОТОПОРТРЕ́Т, ПОЛИ́ЧЧЯ заст. (із зображенням обличчя людини).
Словник синонімів української мови
фотографія —
Фотогра́фія, -фії, -фією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
фотографія —
ФОТОГРА́ФІЯ, ї, ж. 1. Спосіб одержання зображення кого-, чого-небудь на світлочутливому матеріалі за допомогою спеціального оптичного апарата.
Словник української мови в 11 томах