хилятися —
хиля́тися дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
хилятися —
ХИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., розм. 1. Колихатися, хитатися, гойдатися. Рис у сонячних затонах затишних Шумить, хиляється на стеблах золотих (І. Вирган); Першим прибув до причалу катер.
Словник української мови у 20 томах
хилятися —
-яюся, -яєшся, недок., розм. 1》 Колихатися, хитатися, гойдатися. || Хитатися в різні боки (про людину). || Пригинатися, схилятися. 2》 Вештатися, тинятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хилятися —
БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДРУВА́ТИ, БРОДИ́ТИ розм., КОЧУВА́ТИ розм., МОТА́ТИСЯ розм., ВЕ́ШТАТИСЯ розм., ВОЛОЧИ́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
хилятися —
ХИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., розм. 1. Колихатися, хитатися, гойдатися. Рис у сонячних затонах затишних Шумить, хиляється на стеблах золотих (Вирган, В розп. літа, 1959, 170); Першим прибув до причалу катер.
Словник української мови в 11 томах
хилятися —
Хилятися, -ляюся, -єшся гл. 1) Качаться, колебаться, шататься. Вітер повіває — сосна ся хиляє. Гол. І. 192. Яка ти бліда, аж страшка і хиляєшся. Г. Барв. 532. Хилялись, як п'яна. К. ЧР. 156. 2) Наклоняться. Як візьмеш хиляться, то аж спина болить. Черк.
Словник української мови Грінченка