Значення в інших словниках
-
хорошуля —
хорошу́ля іменник жіночого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
хорошуля —
ХОРОШУ́ЛЯ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що красу́ня. Треба всім принадним хорошулям Дань нести до тебе, як до трона [трону]: На чолі красунь усього світу Ти блищиш, як пишная корона (А. Кримський); [Цокуль:] Ха-ха-ха! Найшов хорошулю! Та вона слаба, у неї либонь чорна болість (І. Карпенко-Карий).
Словник української мови у 20 томах
-
хорошуля —
-і, ж., розм., рідко. Жін. до хорошун.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хорошуля —
КРАСУ́НЯ (вродлива дівчина, жінка), ВРОДЛИ́ВИЦЯ (УРОДЛИ́ВИЦЯ рідше), КРАСУ́ХА розм., КРА́ЛЯ розм., ХОРОШУ́ЛЯ розм., КРАСА́ заст., КРАСУ́ЛЯ діал., КРАСОВИ́ЦЯ діал., ГРА́ЦІЯ поет. заст., БОГИ́НЯ поет.
Словник синонімів української мови
-
хорошуля —
ХОРОШУ́ЛЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до хорошу́н. Треба всім принадним хорошулям Дань нести до тебе, як до трона [трону]: На чолі красунь усього світу Ти блищиш, як пишная корона (Крим., Вибр., 1965, 279); [Цокуль:] Ха-ха-ха! Найшов хорошулю!...
Словник української мови в 11 томах