Значення в інших словниках
-
чудовисько —
ЧУДО́ВИСЬКО, а, с. 1. Жахлива фантастична істота, потвора страхіття. Фантастичні звірі зображені у найвигадливіших сплетіннях. В одному місці сплелись два дракони, що гризуться; обабіч них розташовані орли, звернені головами в бік чудовиськ (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
чудовисько —
чудо́висько іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
чудовисько —
-а, с. 1》 Жахлива фантастична істота, потворне страховище. || Людина або тварина, яка має дивний, потворний зовнішній вигляд. || Тварина велетенських розмірів або величезна на зріст людина. || Предмет гігантських розмірів; величезна маса чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
чудовисько —
ПОТВО́РА (незвичайна на вигляд, страхітлива фантастична істота), ПОЧВА́РА, СТРАХО́ВИЩЕ, СТРАХО́ВИСЬКО, ПРОЯ́ВА, ЧУДО́ВИСЬКО розм., ЧУДО́ВИЩЕ розм. рідше, МОНСТР книжн., ПРОЧВА́РА заст.
Словник синонімів української мови
-
чудовисько —
Чудо́висько, -ка; -виська, -виськ
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
чудовисько —
ЧУДО́ВИСЬКО, а, с. 1. Жахлива фантастична істота, потворне страховище. Фантастичні звірі зображені у найвигадливіших сплетіннях. В одному місці сплелись два дракони, що гризуться; обабіч них розташовані орли...
Словник української мови в 11 томах
-
чудовисько —
Чудовисько, -ка с. Уродъ, чудовище. Аж то моє чудовисько вищерило зуби. Грин. III. 679.
Словник української мови Грінченка