яріти —
ЯРІ́ТИ¹, і́є, недок. Випромінювати яскраве світло або виділятися перев.червоним кольором; пломеніти. Темнота груба обгорнула їх. Лиш каганець в руці таємничого чоловіка світився і ярів ще живіше, ще ясніше... (І.
Словник української мови у 20 томах
яріти —
ярі́ти 1 дієслово недоконаного виду лютувати ярі́ти 2 дієслово недоконаного виду світити розм.
Орфографічний словник української мови
яріти —
I -іє, недок. Випромінювати яскраве світло або вирізнятися білизною, яскравими барвами. || Яскраво зеленіти. II -ію, -ієш, недок., розм. Те саме, що яритися II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
яріти —
БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
яріти —
ЯРІ́ТИ¹, і́є, недок. Випромінювати яскраве світло або виділятися білизною, яскравими барвами. Темнота груба обгорнула їх. Лиш каганець в руці таємничого чоловіка світився і ярів ще живіше, ще ясніше… (Фр.
Словник української мови в 11 томах
яріти —
Яріти, ярію, -єш гл. Сверкать, блистать. Фр. (Желех.). Дві зіроньки яріли алмазом уночі. Млак. 28.
Словник української мови Грінченка