Значення в інших словниках
-
інтелектуал —
[інтеилеиктуал] -ла, м. (на) -лов'і/ -л'і, мн. -лие, -л'іў
Орфоепічний словник української мови
-
інтелектуал —
Інтелігент
Словник чужослів Павло Штепа
-
інтелектуал —
інтелектуа́л іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
інтелектуал —
-а, ч. 1》 Людина з високо розвиненим інтелектом, яка займається вишуканою розумовою, духовною діяльністю. 2》 Людина розумової, інтелектуальної праці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
інтелектуал —
ІНТЕЛЕКТУА́Л, а, ч. Людина з високо розвиненим інтелектом. Герої Ю. Шовкопляса, як правило, інтелектуали, тож письменник розкриває перед читачем їхні думки, дає можливість читачеві самому стежити за складним процесом зародження й розвитку тієї чи іншої думки (Літ. Укр., 11.I 1963, 3).
Словник української мови в 11 томах