Значення в інших словниках
-
Ірод —
А, ч. Ставленик римлян. За часів його правління провадилось інтенсивне будівництво міст, храмів, палаців. Жорстокість, з якою Ірод придушував народні рухи, знайшла своє відображення в біблійних міфах, зокрема про винищення Іродом іудейських дітей.
Словник поетичної мови Василя Стуса
-
ірод —
-а, ч. 1》 Цар Іудеї, якого зображено в Біблії дуже жорстоким. 2》 лайл. Дуже жорстока, люта людина; кат, недолюдок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
Ірод —
І́род іменник чоловічого роду, істота ім'я
Орфографічний словник української мови
-
ірод —
НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл.
Словник синонімів української мови
-
Ірод —
І́род, -да, -дові, І́роде!
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ірод —
І́РОД, а, ч., лайл. Дуже жорстока, люта людина; кат, недолюдок. [Відьма:] Як була я молодою — І гадки не мала, По садочку похожала, Квічалась, пишалась. А він мене і набачив, Ірод!.. (Шевч., І, 1951, 366); [Микита:] Пустіть мене!...
Словник української мови в 11 томах