вибити

недок. вибивати, док. вибити

1) to knock out; (м'яч) to kick out; (двері та ін.) to break (in)

вибити вершника з сідла — to unhorse a rider

вибити ворога — to dislodge the enemy

вибити дурощі з голови — розм. to knock (to whip, to take) the nonsense out of smb.

вибити з рівноваги — to upset (smb's) equanimity

вибити з колії — перен. to unsettle, to upset

2) (речі) to beat (out)

вибити килим — to beat a carpet