вискочити

недок. вискакувати, док. вискочити

1) to jump out, to leap out; (раптово з'являтися) to spring out, to dart out; to rush out

вискочити з дверей — to rush out of the door

вискочити в коридор — to dart out into the corridor

вискочити наперед — перен. to push oneself forward

2) (на щось) to jump (on)

3) розм. (вилітати, випадати) to fall out, to drop out, to slip out

вискочити з голови — to slip one's memory, to go right out of one's head

4) перен., розм. (утворюватися — про синець та ін.) to come up, to swell (up)

5) тк. док., розм.

вискочити заміж — to marry