закон

Law; юр. act, statute, enactment

закон природи — law of nature, natural law; the law of the wild

писаний закон — statute law

традиційний (неписаний) закон — common law, customary (unwritten) law

закон про неспроможність — insolvent law

парламентський закон — Act of Parliament, bill

видавати (прийняти, ухвалити) закон — to pass the law

для нього слово закон — he is as good as his word; he is a slave to his word

порушувати закон — to break the law

злочин підходить під таку-то статтю закону — the crime is within that article (of law)

оголосити поза законом — to outlaw; to proscribe

хто виконує закони — law-abiding