зуб

1) tooth (pl. teeth); (вовка, собаки) fang

зуб-ікло анат. — cuspid

зуб мудрості — wisdom tooth

верхній зуб — upper tooth

(задньо)кутній зуб — molar tooth

молочний зуб — milk tooth

нижній зуб — lower tooth

передній зуб — front tooth

передньокутній зуб — bicuspid

вирвати зуб — to have a tooth extracted (drawn)

він ані в зуб ногою розм. — he hasn't a clue about it

мати зуб (проти когось) розм. — to have a grudge (against); to bear one ill will

говорити крізь зуби — to speak through one's teeth

штучні зуби — artificial (false) teeth

вишкірити зуби — to show one's teeth

заговорити зуби перен. — to mislead one by diverting his attention from the point; to throw dust in one's eyes

його зуби клацали (з холоду) — his teeth were chattering

скреготати зубами — to gnash one's teeth

тримати язик за зубами — to hold one's tongue

озброєний до зубів перен. — armed to the teeth

2) тех. bit, cutter, dent, claw, prong