зумовити

недок. зумовлювати, док. зумовити

1) (обмежувати якимись умовами) to stipulate, to specify

зумовити угодою — to stipulate by the contract (agreement)

2) (спричиняти) to cause, to call forth; (визначати) to determine; (визначати наперед) to predetermine

зумовити наслідок — to predetermine the outcome