кінець

1) (у різн. знач.) end; termination, close; (мета) aim, purpose

вільний кінець — tag

гострий кінець — point

товстий кінець — butt

тонкий кінець — tip

під кінець — latterly, in the end, towards the end

кінець кінцем — after all, in the long run, finally, at last

з кінця в кінець — from end to end

до кінця — to the end, to the last

до кінця тижня — (раніше) within the week, before the week is out; (в кінці тижня) by the end of the week

доводити справу до кінця — to carry through, to see out, to bring to an end

час наближається до кінця — time is nearly up; the sands are running out

і кінці у воду — перен. and nobody will know about it; and none will be the wiser

сховати кінці — перен. to remove the traces of the crime

кінці з кінцями зводити — to make (both) ends meet

з усіх кінців світу — from every corner of the earth

2) розм. (відстань) distance, journey, way

в один кінець — one way only

в обидва кінці — the way there and back; a round trip