кінчити

недок. кінчати, док. кінчити

1) to finish; to end; to bring to an end; (припиняти) to stop, to terminate

кінчити засідання — to rise

кінчити роботу — to be through with one's work

погано кінчити перен. — to end badly, to come to a bad end

на цьому він кінчив — here he stopped

2) (вищу школу) to graduate

кінчити університет (інститут) — to be graduated at a university (an institute), to graduate (from)