накидатися

недок. накидатися, док. накинутися

to fall on; to pounce (upon), to come down (upon); to descend (upon); to throw oneself (upon); (нападати) to attack, to assault

накидатися на їжу — to eat greedily

накидатися на книжку — to throw oneself on a book

він з цікавістю накинувся на книжку — he fell to reading the book with keen interest