ніс

род. відм. носа

nose; sl. smeller, conk; мор. prow, bow(s), head; геогр. headland, point, naze

ніс гачком — hooked nose; hook-nose

ніс човна — the prow of the boat

говорити в ніс — to speak through one's nose, to twang

орлиний ніс — aquiline nose

товстий ніс — bottle nose

наставити носа — to make a long nose; sl. to cock a snook

вернути носа (від) — to turn up one's nose (at)

не бачити далі свого носа — not to see beyond one's nose

похнюпити носа — to be crestfallen (discouraged)

совати свого носа (в) — to poke (to thrust) one's nose (into), to pry (into)

під самісіньким носом — under one's (very) nose

кровотеча з носа — nose bleed