повезти

I

док. від везти (щось) to convey, to transport, to carry; (на возі) to cart; (на автомашині і т.д.) to drive; (потягнути — про коня і т.д.) to draw

II безос.

(пощастити)

йому повезло — (взагалі) he is (was) lucky; (тепер) he is in luck

йому не повезло — he has (had) no luck