право

1) (у різн. знач.) right; (що пред'являється на щось) claim; (привілей) charter

право бути обраним — eligibility

право вето — (the right of) veto

право голосу — vote, suffrage

право голосу виборчого — right of vote (franchise)

право голосу дорадчого — the right to take part in debates

з правом дорадчого голосу — with deliberative functions

право громадянства — right of citizenship

загальне виборче право — universal suffrage

право самовизначення — right of self-determination

право притулку — іст. right of sanctuary

право давності — юр. prescription, prescriptive right

право на володіння — title (to)

право на проживання — right (permit) of residence

право призначення — power of appointment

право полювання — right of shooting, shooting rights

право користування — right of use

право проходу — passage, right of way

авторське право — copyright

виключне право — patent right, exclusive right

спадкове право — hereditary right

невід'ємне право — imprescriptible right

давати комусь право — to entitle a person

мати право — to have the right; to be entitled

мати право на пенсію — to have the right (to be entitled) to a pension

позбавляти права — to debar (from); to deprive someone of his right

позбавляти права голосу — to disfranchise, to debar one from voting

у нього немає ніякого права — he has no manner of right

з повним правом — rightfully

належний по праву — rightful

Декларація прав — Declaration of rights

позбавлення прав — interdiction of one's rights

права людини — human rights

вступати в свої права — to come into one's own

пред'являти права — to lay claim (to), to assert one's claims

поновлюватися в правах — to be rehabilitated

2) праватк. мн. (посвідчення) licence (sg.)

права водія — брит. driving licence; амер. driver's licence

3) тк. одн. (наука) law

державне право — public (political) law (science)

звичаєве право — unwritten law; common law

кримінальне право — criminal law, penology

міжнародне право — international law; law of nations

цивільне право — civil law

вивчати право — to study law; to read for the law