прибити

недок. прибивати, док. прибити

1) to fasten

прибити цвяхами — to nail

2) (порох та ін.) to lay

дощ прибив пилюку, пилюку прибило дощем — the dust was settled by the rain

град прибив жито до землі — the hail laid the rye on the ground

3) (до берега) to drive to the shore

труп прибило до берега — the body was washed ashore

човен прибило до берега — the boat was thrown on the shore