розрив
1) (прям. і перен.) rupture; (невідповідність) gap, disparity; (між друзями, подружжям) break, severance; мех. disruption, abruption
розрив дипломатичних відносин — rupture (breaking off, severance) of diplomatic relations
розрив між бідними і багатими — gap between the rich and the poor
розрив між теорією й практикою — gap between theory and practice
розрив серця — heart failure
розрив у рівнях економічного розвитку — disparities in the level of economic development
2) (снаряда та ін.) burst, explosion
розрив у повітрі — військ. a burst in the air
Українсько-англійський словник