сила

1) strength, force, vigour; розм. vim

сила духу — fortitude

творча сила природи — the plastic force of Nature

підірвати свої сили — to overtax one's strength

покласти всі сили — to go at it tooth and nail

зрівноважувати сили — to handicap

це понад мої сили — it is above my strength

в повній силі — розм. going strong

брати силою — to take by force

з нищівною силою — with might and main

не під силу — розм. too much for

(по)над силу — overstraining

працювати над силу — to strain beyond one's power

не шкодуючи сил — розм. without stint

у мене не вистачає сил це зробити — I've no power to do that

зібратися із силами — to collect one's strength, to nerve oneself; to pull oneself together; to gather one's energies

2) тех., фіз. power, force

сила вітру — strength of the wind

сила звуку — sound intensity; муз. volume of sound

сила тяжіння — фіз. gravity (attractive) force

гідравлічна сила — waterpower

сила інерції — inertia, force of inertia

підіймальна сила — lifting (elevating) force; carrying power (capacity); leverage

рушійна сила — power, moving (propelling) power, impetus, impulse

3) (звич. мн.) військ. сили forces

головні сили — військ. main body

збройні сили — armed forces

морські сили — naval forces

сухопутні сили — land forces

накопичення сил — військ. build-up

4) юр., перен. force

сила закону — force of the law, statutory force, virtue of the law

чи залишається це в силі? — will that hold (stand) good?

в силу обставин — owing to the force of circumstances

в силу такого закону — in virtue of such a law

в силу цього рішення — on the strength of this decision

ввійшло в силу — has come into effect

закон зберігає свою силу — law remains in force

втрачати силу — to lose validity, to become invalid

що має силу — valid