слух

1) hearing; ear (тж. орган слуху)

абсолютний слух — absolute pitch

гарний (добрий) слух — a good ear

музикальний слух — an ear for music

перетворитися на слух — to be all ears

поганий слух — dull hearing

тонкий слух — a nice (sharp) ear

позбавлений (музикального) слуху — tone-deaf

співати на слух (по слуху) — to sing by ear

2) (поголос, звістка) rumour, hearsay

ні слуху ні духу про нього — neither hide nor hair of him, not a sign of him, nothing is heard of him