сторона

(мн. сторони)

1) (у різн. знач.) side; hand

стороною — sideward(s), sideways

довідатися стороною — to know by hearsay (indirectly), to know by a side-wind

віддати на сторону — to give into other hands

шукати на стороні — to seek elsewhere

2) (місцевість, країна, держава) country, land, place, part, region

рідна сторона — native land, birthplace

чужа сторона — foreign country

3) мат. side

4) (у судовій справі, договорі, шлюбі та ін.) party, side; (у судовій справі) litigant

Високі Договірні Сторони — політ. the High Contracting Parties

стати на чиюсь сторону — to take smb's part (side); to side with smb.